Словарь української мови (1924)/головний
| ◀ головко | Словарь української мови Г головний |
головник ▶ |
|
Головни́й, а́, е́. 1) Головной. Головна хустка. 2) Главный. Всі головні догмати нашої віри. Левиц. 3) Опасный, угрожающій смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.