Словарь української мови (1924)/головень
◀ головачка | Словарь української мови Г головень |
головенька ▶ |
|
I. Голове́нь, вні, ж. Большая голова. Аф. 362. Як заснув Олоферн, то Юдифа к йому прийшла, цюк його в головень, аж із його душа вийшла. Стар. вирш. (Аф. 362).
II. Головень, вня, м. Рыба Squalius cephalus. Браун. 28.