Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голка
Берлін: Українське слово, 1924

Го́лка, ки, ж. 1) Игла, иголка. Місячно, хоч голки збірай. Ном. № 592. Го́ла го́лка. Игла безъ нитки. Черном. 2) Голки́ заганя́ти. Запускать шпильки. Почне їй голки заганяти.... все про хлопців їй плеще. Мир. Пов. I. 119. Не одну, не дві голки загнав він і без того в уражене серце. Мир. Пов. I. 119.