Словарь української мови (1924)/голиборода
| ◀ голешник | Словарь української мови Г голиборода |
голий ▶ |
|
Голи́борода, ди, м. Шутливое названіе великовозрастнаго ученика, брѣющаго уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136.