Словарь української мови (1924)/гойдати
| ◀ гойдарь | Словарь української мови Г гойдати |
гойдатися ▶ |
|
Го́йда́ти, да́ю, єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Г. Барв. 366. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Шевч. 34. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи. Чуб. V. 342.