Словарь української мови (1924)/годовик
| ◀ годовий | Словарь української мови Г годовик |
годовини ▶ |
|
Годови́к, ка́, м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. Ум. Годовичо́к. Стор. I. 95.
| ◀ годовий | Словарь української мови Борис Грінченко Г годовик |
годовини ▶ |
|
Словарь української мови — Г
годовик
Борис Грінченко
1924
Годови́к, ка́, м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. Ум. Годовичо́к. Стор. I. 95.