Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
годовик
Берлін: Українське слово, 1924

Годови́к, ка́, м. Однолѣтокъ, годовикъ. Вона хлопчика годовика, сього Левка, взяла у прийми. Кв. Ум. Годовичо́к. Стор. I. 95.