Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
годен
Берлін: Українське слово, 1924

Го́ден, дна, дне. Краткое окончаніе отъ годний. 1) = Годний. Го́ден у Бо́га. Угодный Богу. Як я буду в Бога годен, буде в мене худобонька. Гол. IV. 450. 2) Не го́ден. Не въ состояніи. З тої туги аж не годен їсти. Гн. II. 188.