Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гнівати
Берлін: Українське слово, 1924

Гні́вати, ваю, єш, гл. 1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.