Словарь української мови (1924)/гнилий
| ◀ гнилеча | Словарь української мови Г гнилий |
гнилиця ▶ |
|
Гнили́й, а́, е́. 1) Гнилой, испорченный. Гнила капуста. Дров нарубав гнилих. Рудч. Ск. I. 124. 2) Гнилой, гніющій. Гниле болото. Гнила зіма. О. 1861. I. 322. 3) Гнила́ квати́ря. Третья четверть луны. Гнила кватиря — робить нічого не слід, бо буде порча. Чуб. I. 10. См. Гнилуша. 4) Гниле́ сло́во. Скверная брань.