Словарь української мови (1924)/глухо

< Словарь української мови (1924)

◀ глухнути

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глухо

глухота ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Глу́хо, нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/глухо&oldid=601164