Словарь української мови (1924)/глоба
| ◀ глітно | Словарь української мови Г глоба |
глобити ▶ |
|
Глоба́, би́, ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!