Словарь української мови (1924)/глибоченький
| ◀ глибочень | Словарь української мови Г глибоченький |
глибоченько ▶ |
|
Глибоче́нький, а, е. Ум. отъ глибокий. Довольно глубокій. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
| ◀ глибочень | Словарь української мови Борис Грінченко Г глибоченький |
глибоченько ▶ |
|
Словарь української мови — Г
глибоченький
Борис Грінченко
1924
Глибоче́нький, а, е. Ум. отъ глибокий. Довольно глубокій. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.