Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глейок
Берлін: Українське слово, 1924

Глейо́к, йку́, м. 1) Ум. отъ глей. 2) Смѣсь охристой глины съ пескомъ (красящее вещество). Вас. 182.