Словарь української мови (1924)/глагол
◀ главосік | Словарь української мови Г глагол |
глаголати ▶ |
|
Глаго́л, лу, м. 1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи. К. Псал. 125. 2) Чита́ти глаго́ли. Стоять безъ корму. Ном. № 10232.