Словарь української мови (1924)/гирун
| ◀ гирувати | Словарь української мови Г гирун |
гирчати ▶ |
|
Гиру́н, на́, м. Коротко остриженный. Конот. у.
| ◀ гирувати | Словарь української мови Борис Грінченко Г гирун |
гирчати ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гирун
Борис Грінченко
1924
Гиру́н, на́, м. Коротко остриженный. Конот. у.