Словарь української мови (1924)/гирка
◀ гирити | Словарь української мови Г гирка |
гиркання ▶ |
|
Ги́рка, ки, ж. 1) Сортъ пшеницы. ЗЮЗО. I. 139. 2) Кувшинъ съ отбитымъ горлышкомъ. Козел. у.
◀ гирити | Словарь української мови Борис Грінченко Г гирка |
гиркання ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гирка
Борис Грінченко
1924
Ги́рка, ки, ж. 1) Сортъ пшеницы. ЗЮЗО. I. 139. 2) Кувшинъ съ отбитымъ горлышкомъ. Козел. у.