Словарь української мови (1924)/гинкий

by Борис Грінченко

◀ гиндик

Словарь української мови Борис Грінченко Г гинкий

гинути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гинки́й, а́, е́. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож, — як з олива ніби. Каменец. у. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево. Уман. у.