Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гильнути
Берлін: Українське слово, 1924

Гильну́ти, ну́, не́ш, гл. Ударить, хватить. Муха сіла на дитину. Я хотів її вбить. Як гилну макогоном дитину, та і вбив. Грин. I. 223.