Словарь української мови (1924)/гидь

by Борис Грінченко

◀ гидшати

Словарь української мови Борис Грінченко Г гидь

гидючий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ги́дь, ді, ж. = Гид. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші. Гн. II. 64. Воно на мене: „гидь, волоцюго!“ Г. Барв. 439.