Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гидувати
Берлін: Українське слово, 1924

Гидува́ти, ду́ю, єш, гл. Брезгать, чувствовать отвращеніе. К. Іов. 42. Може ви гидуєте, що не їсте нічого? — Принесли того дьохтю, — ми й почали пити. Ми ж гидуємо, а дід так і п'є. Грин. I. 33.