Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гибіти
Берлін: Українське слово, 1924

Ги́біти, бію, єш, гл. Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.