Словарь української мови (1924)/гибіти
| ◀ гибель | Словарь української мови Г гибіти |
гива ▶ |
|
Ги́біти, бію, єш, гл. Хирѣть, болѣть, страдать отъ недостатка чего-либо. Гибіла, гибіла моя ненька, поки і зовсім лягла. Переясл. у. Мусимо гибіти, бо нема в що вдягтися добре.