Словарь української мови (1924)/гетьманів
◀ гетьманиха | Словарь української мови Г гетьманів |
гетьманівна ▶ |
|
Гетьма́нів, нова, ве. Принадлежащій гетману, гетмановъ. Ном. № 138, стр. 294. Ой раді б ми вернутися, — гетьман не пускає; не так гетьман, не так гетьман, — гетьманова мати. Чуб. V. 1030.