Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
герб
Берлін: Українське слово, 1924

Ге́рб, бу, м. Гербъ. ЗОЮР. I. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.