Словарь української мови (1924)/гемблювання

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гемблювання
Берлін: Українське слово, 1924

Гемблюва́ння, ня, с. 1) Строганіе рубанкомъ. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмѣшка надъ плохимъ мастеромъ). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.