Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гевал
Берлін: Українське слово, 1924

Гева́л, ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423.