Словарь української мови (1924)/гвоздички

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гвоздички
Берлін: Українське слово, 1924

Гвозди́чки, чків, м. мн. Раст.: а) Tagetes patula L. Мил. М. 75. б) — польові́. Dianthus Casthusianirum L. ЗЮЗО. I. 121.