Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гасати
Берлін: Українське слово, 1924

Гаса́ти, са́ю, єш, гл. Бѣгать, прыгать, метаться, усердно танцовать. Гасав і я, як божевільний по степах за кабардою. К. ЧР. 94. „Сіль сиплеться з кишені, сіль“! кажуть чумакові, а він гаса. „А вже, — каже, — мені не до солі, коли грають на басолі“. Ном. № 10076.