Словарь української мови (1924)/гарма-дарма

Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гарма-дарма
Берлін: Українське слово, 1924

Га́рма-да́рма, нар. Напрасно, безъ всякаго повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. Нп.