Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гарба
Берлін: Українське слово, 1924

Гарба́, би́, ж. 1) Большая телѣга на высокихъ колесахъ, арба. Мкр. Н. 2) Телѣга на двухъ колесахъ. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. Гарби́чка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатериносл. у.