Словарь української мови (1924)/гаман

by Борис Грінченко

◀ гамаликуватий

Словарь української мови Борис Грінченко Г гаман

гаманець ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Гама́н, на́, м. Кожаный мѣшочекъ для храненія табаку, карманныхъ вещей; мошна, кошелекъ. Чуб. V. 919. Загубила чотирі гроші з гаманом. Ном. № 12533. Товчуть, як жиди гамана. Десь у мене був з кулями гаман. АД. I. 173. Ум. Гамане́ць, гама́нчик. Аф. 354. „Ти курець?“ — Курець, ясновельможний пане. „А є люлька й гаманець?“ Рудч. Ск. II. 202. Ув. Гамани́ще, гаманя́ка.

II. Га́ман, на, м. Еврейскій праздникъ: Аманъ. Гаман не свято, трясця не хороба. Ном. № 5520.