Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гам
Берлін: Українське слово, 1924

Гам! меж. 1) Означаетъ въ дѣтскомъ языкѣ: ѣсть. Не плач, дитино, зараз будем гам. — І сам не гам і людям не дам. Грин. I. 236. 2) Означаетъ быстро проглотить. А лисичка його гам! та й проковтнула. Рудч. Ск. II. 3.

Га́м, му, м. Крикъ, шумъ. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 333.