Словарь української мови (1924)/галява

by Борис Грінченко

◀ галябарда

Словарь української мови Борис Грінченко Г галява

галявна ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Га́лява, ви, ж. Поляна въ лѣсу; незаросшее мѣсто среди хлѣба въ полѣ. НВолын. у. На рѣкѣ, прудѣ: незаросшее мѣсто среди тростника. (К. П. Михальчукъ). См. Гало, Гальовина.