Словарь української мови (1924)/гальмувати

by Борис Грінченко

◀ гальмування

Словарь української мови Борис Грінченко Г гальмувати

гальовина ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гальмува́ти, му́ю, єш, гл. 1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую. Мет. 460. 2) Останавливать мельничное колесо. 3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує. Котл. Ен. VI. 42.