Словарь української мови (1924)/галу-балу
◀ галочка | Словарь української мови Г галу-балу |
галуза ▶ |
|
Галу́-балу́, меж. Въ значеніи: болтать. Употребляется и какъ существительное, и какъ глаголъ. Аби зійшлись, то як почнуть галу-балу, — кого вже тут не згадають! — Галу́-балу́, а свині в ріпі. Ном. № 12948.