Словарь української мови (1924)/галушка

by Борис Грінченко

◀ галушище

Словарь української мови Борис Грінченко Г галушка

галушник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Галу́шка, ки, ж. Галушка, кусочекъ тѣста, сваренный въ водѣ или молокѣ, клецка. Чуб. VII. 440. Рі́зані галушки́, рва́ні галушки́, — смотря по способу приготовленія. Вари лишень гречані галушки. Рудч. Ск. І. 11. Ум. Галу́шечка. Іди, доню, вечеряти, бо галушечки скипіли. Грин. III. 421.