Словарь української мови (1924)/галити
◀ галець | Словарь української мови Г галити |
галитися ▶ |
|
Гали́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Гладить галом (см.). 2) Спѣшить, торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. III. 25.
◀ галець | Словарь української мови Борис Грінченко Г галити |
галитися ▶ |
|
Словарь української мови — Г
галити
Борис Грінченко
1924
Гали́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Гладить галом (см.). 2) Спѣшить, торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. III. 25.