Словарь української мови (1924)/галахура
| ◀ галатин | Словарь української мови Г галахура |
галаюватий ▶ |
|
Галаху́ра, ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовнаго званія или его домочадцевъ. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ галатин | Словарь української мови Борис Грінченко Г галахура |
галаюватий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
галахура
Борис Грінченко
1924
Галаху́ра, ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовнаго званія или его домочадцевъ. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.