Словарь української мови (1924)/гайнів
◀ гайник | Словарь української мови Г гайнів |
гайно ▶ |
|
Гайні́в, нова, ве. Принадлежащій, свойственный гайну́. Бранное слово: гайнів брат. Ном. стр. 285 № 3349.
◀ гайник | Словарь української мови Борис Грінченко Г гайнів |
гайно ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гайнів
Борис Грінченко
1924
Гайні́в, нова, ве. Принадлежащій, свойственный гайну́. Бранное слово: гайнів брат. Ном. стр. 285 № 3349.