Словарь української мови (1924)/гайдамака
| ◀ гайдай | Словарь української мови Г гайдамака |
гайдамакування ▶ |
|
Гайдама́ка, ки, м. 1) Гайдамакъ: человѣкъ, причастный къ крестьянскому возстанію въ 18 вѣкѣ на правомъ берегу Днѣпра. Йде Залізняк Чорним шляхом, за ним гайдамаки. Шевч. 155. 2) Разбойникъ.