Словарь української мови (1924)/гайда

by Борис Грінченко

◀ гайворонячий

Словарь української мови Борис Грінченко Г гайда

гайдабура ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Га́йда, ди, 1) м. и ж. Повѣса. Аф. 352. 2) ж. Флейта. Угор.

II. Га́йда! меж. Маршъ! впередъ! Була колись правда, пожила — та й гайда. Ном. № 6708. Осідлаєм буланого та й гайда в дорогу. Шевч. 246.