Словарь української мови (1924)/гадючин
| ◀ гадючий | Словарь української мови Г гадючин |
гадючина ▶ |
|
Гадю́чин, на, не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.
| ◀ гадючий | Словарь української мови Борис Грінченко Г гадючин |
гадючина ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гадючин
Борис Грінченко
1924
Гадю́чин, на, не. Принадлежащій, свойственный гадюкѣ. Не лай гадючину матір. Чуб. II. 12.