Словарь української мови (1924)/гагара
◀ гагакнути | Словарь української мови Г гагара |
гагарячий ▶ |
|
Гага́ра, ри, ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.
◀ гагакнути | Словарь української мови Борис Грінченко Г гагара |
гагарячий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гагара
Борис Грінченко
1924
Гага́ра, ри, ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар. Стор. II. 75.