Словарь української мови (1924)/гав

by Борис Грінченко

◀ габцювати

Словарь української мови Борис Грінченко Г гав

гава ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Гав! меж. Звукоподражаніе лаю собаки. Вовк узяв дитину да й побіг, а собака за ним: гав, гав, гав! Рудч. Ск. I. 9.

II. Гав, нар. = Гев. Вх. Лем. 402.

III. Гав, ву, м. Лай. Я пізнав і гав тієї собаки, — такий хрипкий. Новомоск. (Залюбов.).