Словарь української мови (1924)/віятися

by Борис Грінченко

◀ віяти

Словарь української мови Борис Грінченко В віятися

віячка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ві́ятися, ві́юся, єшся, гл. 1) Носиться, бродить, таскаться. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324. Як пообідають, то нехай собі віються куди схочуть. О. 1862. V. 103. 2) Вѣяться, провѣваться. Пшениця.... і молотиться, і віється. Стор. I. 76.