Словарь української мови (1924)/вішання
| ◀ вішальниця | Словарь української мови В вішання |
вішати ▶ |
|
Ві́шання, ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.
| ◀ вішальниця | Словарь української мови Борис Грінченко В вішання |
вішати ▶ |
|
Словарь української мови — В
вішання
Борис Грінченко
1924
Ві́шання, ня, с. Вѣшаніе. Лякали вішанням хлопця, щоб пропасниця покинула. Грин. II. 315.