Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вічно
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́чно, нар. 1) Вѣчно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.