Словарь української мови (1924)/вічно
◀ вічність | Словарь української мови В вічно |
вічовий ▶ |
|
Ві́чно, нар. 1) Вѣчно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.
◀ вічність | Словарь української мови Борис Грінченко В вічно |
вічовий ▶ |
|
Словарь української мови — В
вічно
Борис Грінченко
1924
Ві́чно, нар. 1) Вѣчно. 2) До смерти. Як би ти не займав, то я б вічно була твоя. Рудч. Ск. II. 104.