Словарь української мови (1924)/вітчим
| ◀ вітцівщина | Словарь української мови В вітчим |
віть ▶ |
|
Вітчи́м, ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.
| ◀ вітцівщина | Словарь української мови Борис Грінченко В вітчим |
віть ▶ |
|
Словарь української мови — В
вітчим
Борис Грінченко
1924
Вітчи́м, ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.