Словарь української мови (1924)/вітрів
| ◀ вітриця | Словарь української мови В вітрів |
вітровий ▶ |
|
Ві́трів, рова, ве. Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
| ◀ вітриця | Словарь української мови Борис Грінченко В вітрів |
вітровий ▶ |
|
Словарь української мови — В
вітрів
Борис Грінченко
1924
Ві́трів, рова, ве. Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.