Словарь української мови (1924)/вітролетень

Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вітролетень
Берлін: Українське слово, 1924

Вітроле́тень, тня, м. Предметъ, легко разлетающійся по вѣтру. (Богдана лях) спалив на вітролетень-прах. К. Дз. 101.