Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вітерник
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́терник, ка, м. 1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ. Вх. Лем. 399. 2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник. Вх. Лем. 399.